ВІДПОВІДЬ КОЛЕКТИВУ МУЗЕЮ НА ДОПИС ПРЕДСТАВНИКА СЕКРЕТАРІАТУ НАЦ.СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ МИХАЙЛА СИДОРЖЕВСЬКОГО

Відповідь колективу музею М. Булгакова на допис представника Секретаріату національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського. Далі прагнемо звернути увагу громадськості на ряд неправдивих тез, які містить цей пост.

1) "Нещодавно, до дня народження М. Булгакова, в Києві відбулася церемонія відкриття його оновленої меморіальної дошки на фасаді..." 

Це брехня. Жодної урочистої церемонії відкриття не було. 

 2) "Тепер дошка ... стала україномовною, проте вона є абсолютно недоречною в українських реаліях, оскільки увічнює потворні і небезпечні російські наративи щодо суверенної України."

Напис на дошці є фактажним, оновленим українською мовою відповідно до ст. 23 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". З проблемними наративами, що відображені у декількох творах М. А. Булгакова початку 1920х років, ми працюємо згідно з курсом на деколонізацію, і на екскурсіях проговорюємо їх із відвідувачами.

3) "Кричущий факт зневаги до незалежної України й українських громадян під час жорстокої війни, яку розв’язала росія, не міг лишитися непоміченим і викликав негативну реакцію в соцмережах з боку багатьох наших співвітчизників і спричинився до того, що через два дні після відкриття цю дошку невідомі облили червоною фарбою, яка символізує кров тисяч невинних українців, котрі віддають свої життя за свободу і незалежність України в боротьбі з російськими окупантами."

Оновлення напису українською аж ніяк не є актом зневаги до України і наших співгромадян. Музей Булгакова усю історію Незалежності України активно брав участь в усіх подіях, пов’язаних з відстоюванням української ідентичності та прав українського народу на свободу та самовизначення. У 2014 році усі співробітники музею брали участь у Революції Гідності. Саме музей Булгакова першим розмістив при входу в музей табличку з забороною на вхід до музею особам, які підтримують окупацію України. З 2014 року колектив музею займається волонтерською діяльністю, спрямованою на підтримку української армії. З повномасштабним вторгненням росії на територію нашої держави, Музей розширив свою волонтерську діяльність, регулярно підтримує армію, волонтерські ініціативи (наприклад, на потреби волонтерської ініціативи  "Ганнусині котики"), а також, у приміщенні музею плетуться маскувальні сітки.

Музей Булгакова НІКОЛИ не мав фінансування від країни-агресора, як і сумісних проектів з будь-якими російськими діячами. Тому будь-які закиди до колективу музею з подібною риторикою є наклепами, які дуже легко перевірити та розвіяти.

4) "Нагадаємо, що Секретаріат Національної спілки письменників України минулого року вже порушував актуальне питання присутності в українському культурному просторі українофоба і шовініста М. Булгакова. Ми вимагали закрити музей чужого для української культури письменника в Києві, а на його місці створити музей видатного українського композитора Олександра Кошиця, котрий мешкав у цьому будинку до 1906 року і заслуги якого є дуже вагомими не лише для України, а й для всього світу." 

Олександр Кошиць НІКОЛИ не проживав за адресою Андріївський узвіз, 13. Цей факт підтверджений найвідомішою дослідницею його життя Тіною Пересунько. Сприяти створенню музею О. Кошиця можна за справжньою адресою його проживання, Андріївський узвіз, 22.

А у Музеї Булгакова ми розповідаємо про Кошиця на екскурсіях, тим більше, що рідна сестра і кузина М. А. Булгакова співали в його хорі на київських концертних майданчиках.

5) "...зробили спробу увічнити пам'ять одного з «стовпів русского міра», твори якого є взірцем українофобії." 

Очевидно, що сам М. А. Булгаков не давав згоди на трактування своїх текстів на користь ідей "русского міра". Так, Булгаков не зрозумів ідею Незалежності України у 1918 році, й умови імперського виховання наврядчи сприяли формуванню таких поглядів. Це цінний приклад для вивчення впливу імперської оптики на культуру колонізованих народів, для роботи з пам'яттю, з проблемною історичною спадщиною. Тому, якою б неприємною не була ця тема для українців, її потрібно вивчати коректно у плані історичних фактів. Це допоможе проаналізувати, ким ми були, як це на нас вплинуло, і як нам надалі уникати подібних сторінок історії, щоб сформувати дійсно вільну і розвинену країну.  

6) "На наше глибоке переконання, відкриття дошки паплюжить честь і гідність української нації, а подібні дії представників музею М. Булгакова ... є прямою загрозою нашій державності і ганебною неповагою до всіх українців, які відстоюють незалежність нашої держави." 

Дивіться п. 3, приходьте плести сітки, донатити на армію і допомагати нам працювати над проблематикою колоніального та імперського наративу в українській історії. 

Нагадуємо, що ми працюємо над реконцепцією музейного простору та віднаходженням нових сенсів.

Всі частини обговорень та круглих столів є на сайті:

ЯКИМ МАЄ БУТИ ОНОВЛЕНИЙ МУЗЕЙ?

ЧАСТИНА 1. КАТЕРИНА РОМАНОВА

ЧАСТИНА 2. МИХАЙЛО НАЗАРЕНКО

ЧАСТИНА 3. ВЛАДИСЛАВ БЕРКОВСЬКИЙ

ЧАСТИНА 4. ЛЕСЯ ГАСИДЖАК

ЧАСТИНА 5. ОЛЬГА ЗАЙЧЕНКО

ЧАСТИНА 6. БОГДАН МОТУЗЕНКО

ЧАСТИНА 7. ГАННА ШЕРМАН ТА НАТАЛІЯ КРИВДА

ЧАСТИНА 8. ЮЛІЯ ВАГАНОВА, ОЛЕНА ГОНЧАРУК, КАТЕРИНА РОМАНОВА

ЧАСТИНА 9. ЮЛІЯ ВАГАНОВА