Загальна інформація
{{ customer_name }}
{{ customer_phone }}
e-mail: {{ customer_email }}
Дата відвідування: {{ printDate }}
Час відвідування: {{ order_time }}
Тип та кількість квитків: {{ printTickets }}
Екскурсійне обслуговування сплачується додатково!
{{ printDate }}
{{ order_time }}
{{ order_type }}
{{ printTickets }}
з аудіогідом
Ви можете відвідати музей у наступні години:
11:00, 11:30, 12:30, 13:00, 13:30,
14:30, 15:00, 15:30, 16:30
Додаткова інформація
за телефоном:
+380 (44) 425-31-88
Переказ на рахунок БФ "Фонд сприяння діяльності літературно-меморіального музею М. Булгакова в місті Києві" є благодійним внеском та не повертається платникові.
Кожен внесок — допомога у реалізації проєктів, спрямованих на розвиток культурного середовища Києва (орієнтовна сума сбору — 100 000 тис. грн). Ми віримо, що музей — це хаб, де має бути комфортно кожному, тому й далі плекатимемо традиції Дому: музичні вечори, тематичні виставки, ексклюзивні формати екскурсій, чаювання на веранді, тощо.
Дякуємо за підтримку!
Музей
МІХАЇЛ БУЛГАКОВ
У 1909 році Міхаїл Булгаков отримує атестат про закінчення Першої київської гімназії і подає прохання до ректора Київського університету святого Володимира про зарахування його на медичний факультет.
1913 року Міхаїл Булгаков бере шлюб із Тетяною Лаппою. Вінчання відбулося у церкві Ніколи Доброго. Обряд здійснював духівник сім’ї Булгакових отець Алєксандр Глаголєв.
1918 року Міхаїл Булгаков відкриває приватну практику лікаря-венеролога в будинку на Андріївському узвозі, 13. В цей самий час, працює над медичними оповіданнями, читає їх сім’ї та друзям у своєму кабінеті. Ці оповідання буде опубліковано в «Медичному журналі» 1926 року під назвою «Записки юного лікаря».
У 1919-му білогвардійці мобілізували Булгакова і відправили військовим лікарем на Кавказ. Тут він залишає професію лікаря і остаточно пов’язує своє життя з літературою. Працює в літературній, театральній секціях підвідділу мистецтв, пише п’єси, які ставлять місцеві театри.
У 1919 році в газеті «Грозний» було опубліковано есе «Прийдешні перспективи». Це перша відома публікація письменника.
У 1916 році Булгаков закінчує університет і удостоюється ступеня «лікаря з відзнакою». Лікарська практика Міхаїла Афанасійовича тривала не більш як п’ять років, та оскільки припала на час воєн і революцій, була насиченою: служба у прифронтових шпиталях, лікарнях Червоного Хреста, земстві, фронтовий лікар на Кавказі.
Восени 1921 року Міхаїл Афанасійович ненадовго приїжджає до Києва, а згодом — до Москви, «щоб залишитися в ній назавжди», як напише в автобіографії. Початок літературної діяльності в Москві пов’язаний з журналістикою. Сьогодні найвідоміші його фейлетони, нариси, есе в газеті «Гудок» та в московській редакції газети «Накануне». «Накануне» друкує першу і другу частини «Записок на манжеті» (повністю за життя не опубліковано), «Пригоди Чичикова», «Червону корону», «Псалом».
В 1925 році починається новий роман — з театром. Найвідоміші театри Москви: МХАТ, Камерний театр, театр імені Вахтангова ставлять п’єси Булгакова: «Дні Турбіних», «Багровий острів», «Зойчина квартира».
Прем’єра «Зойчиної квартири» відбулася 22 жовтня 1926 року в Києві, в Театрі російської драми, а потім — у театрі імені Вахтангова. Драматурга Булгакова впізнавали на вулицях, на виставах був повний аншлаг. Але що голосніше звучав людський поголос, то жорсткіше реагувала радянська критика. Булгакова викликають на допит у ОДПУ, на квартирі письменника було проведено обшук, конфісковано щоденник, примірник повісті «Собаче серце».
1929 рік Михайло Булгаков називає роком катастрофи. З репертуару театрів рішенням Головреперткому знято всі п’єси письменника, заборонено до постановки нові твори «Біг», «Кабала святенників», триває справжнє цькування з боку офіціозної критики, вичерпано всі джерела доходів, Булгаков думає про самогубство. Він пише листи Йосифу Сталіну, іншим членам уряду з проханням дозволити йому виїзд із СРСР.
Своїй новій дружині Любові Бєлозерській письменник присвячує перший роман «Біла гвардія».
Журнал «Росія» в 1925 році надрукує його перші дві частини. Більше в Росії творів Булгакова не друкуватимуть майже до самої смерті письменника. Всі твори, що принесуть йому всесвітню славу, — романи «Біла гвардія», «Театральний роман», «Майстер і Маргарита», п’єси, повість «Собаче серце» читач побачить через багато років.
Сергєй Топленінов, Ніколай Лямін, Любов Бєлозерська, Міхаїл Булгаков. Не пізніше 1931р
18 квітня 1930 року відбулася знаменита телефонна розмова Булгакова зі Сталіним. Сам Міхаїл Афанасійович до кінця своїх днів вважав цю розмову важливою і знаковою. Булгаков залишився в СРСР, його взяли в Художній театр на посаду асистента режисера. Тут ставлять п’єсу «Дні Турбіних», попереду «Кабала святенників», як помічник режисера Булгаков працюватиме над інсценуваннями «Мертвих душ», «Війни і миру», зрештою тут у театрі він сам гратиме, гратиме чудово, як скаже Станіславський.
У цей час в життя Міхаїла Булгакова увійде Єлена Шиловська. Тільки з її приходом в новому романі письменника «Копито інженера», «Великий Канцлер» з’явиться любовна лінія Майстра і Маргарити. В 1937 році роман дістав остаточну назву «Майстер і Маргарита». Робота над цим твором триватиме аж до самої смерті письменника.
Наприкінці 1930-х стан здоров’я Булгакова різко погіршується. Лікарі діагностують гіпертензивний нефросклероз. Письменник починає диктувати дружині Єлені Сергіївні останні варіанти роману «Майстер і Маргарита».
Від лютого 1940 року друзі та рідні постійно чергують біля ліжка Булгакова.
10 березня 1940-го Міхаїл Афанасійович помер. Похований на Новодівичому кладовищі у Москві.
Щороку, 15 травня біля пам’ятника Міхаїлу Булгакову (відкритий 2009 року, автор — заслужений художник України Микола Рапай), відбуваються традиційні читання творів письменника мовами світу на знак вшанування пам’яті Майстра та підтвердження масштабу літературного спадку, який він лишив по собі для наступних поколінь.