Рік тому українська художниця Оксана Цюпа на замовлення Фонду музею зробила для нас ялинкову іграшку для виставки старовинних прикрас, що традиційно проходить в нашому музеї з 18 грудня до 2 лютого та нагадує киянам про чудове і затишне родинне свято для дітей.
Зроблена за стародавніми традиціями, як і іграшки нашої колекції — з пап’є-маше, ця маленька іграшка є реплікою японської ляльки, яка вже багато років прикрашає головну експозицію музею та нагадує про зв’язок родини Булгакових з Японією на початку XX сторіччя (обидва дядьки Михаїла Булгакова Олексій та Дмитро Позднєєви були видатними вченими-сходознавцями, а родина дядька Петра Булгакова, який був настоятелем собору Св. Миколая у Токіо, прожила в Японії дванадцять років).
Зараз у музеї є чотири твори Булгакова у перекладі японською, серед яких «Оповідання юного лікаря», дві п’єси та роман «Майстер і Маргарита» — переклад професора токійського університету Тадао Мідзуно, до речі, це третій варіант перекладу цього роману японською.
Про зв'язок сім'ї Булгакових з Японією вже було багато написано і навіть представлена спільна з Національним музеєм Ханенків. The Khanenko Museum виставка «Японські сторінки сім'ї Булгакових».
Обидві ляльки зараз експонуються в книжковій кімнаті разом з перекладами творів Михаїла Булгакова 49 мовами.
Репліка (на відміну від копії) — авторське повторення твору, яке може відрізнятися від оригіналу розмірами або окремими деталями зображення.
Це — перша репліка музейного експоната в історії Bulgakov museum in Kyiv
Попри обстріли міста, ми працюємо і запрошуємо не тільки подивитися нашу колекцію ялинкових прикрас, але й сфотографуватися під ялинкою, що встановлена у вітальні. Свято Різдва відбувається за будь-яких обставин, всупереч війні, стверджуючи Життя і Диво. Це Свято, на яке Булгакови, маючи багатодітну родину, завжди гостинно запрошували ще й дітей друзів та сусідів.
Дочка Василя Листовничого залишила теплі спогади про ці «ялинки», згадувала і те, що булгаковські свята ялинки вона полюбляла більше ніж свої:
«Варвара Михайловна очень следила за собой. И детям непозволяла неряшливости. Дом вела – поучиться надо! Взять хотя бы, елки. Булгаковские елки я больше наших любила – так она умела устроить все: и стол, и игры.»
Шкода, що через воєнний стан ми не проводимо Дитяче Різдво зі смаколиками та іграми цьогоріч, але можна завітати до нас, подивитися на чудові іграшки і заохотити дітей до вивчення іноземних мов.
Щодо нашого експоната – японської ляльки, то цій «Дамі з віялом в руках» дуже личать книжки, серед яких вона експонується сьогодні. Молода жінка-аристократка в дорогому парчевому верхньому кімоно і шовковому нижньому, в дорогому поясі обі, пов'язаному на спині великим бантом, стоїть, тримаючи в руках розгорнуте віяло, період виготовлення 1910-і рр.
Матеріал: шовк, шовкова парча, японський папір, порцеляна, метал, дерево. На дерев'яній підставці. Довгі рукави її кімоно з дорогоцінної парчі спадають майже до землі. Її блискуче чорне волосся, зачесане та укладене в стилі Едо, мало ще бути оздоблено дерев'яним червоним гребінцем з квітковим візерунком та довгими шпильками, а також шовковою стрічкою і срібним шнуром... на жаль, вона втратила ці розкішні аксесуари.
Матеріал підготувала для вас старша наукова співробітниця музею Svetlana Pougach