Загальна інформація
{{ customer_name }}
{{ customer_phone }}
e-mail: {{ customer_email }}
Дата відвідування: {{ printDate }}
Час відвідування: {{ order_time }}
Тип та кількість квитків: {{ printTickets }}
Екскурсійне обслуговування сплачується додатково!
{{ printDate }}
{{ order_time }}
{{ order_type }}
{{ printTickets }}
з аудіогідом
Ви можете відвідати музей у наступні години:
11:00, 11:30, 12:30, 13:00, 13:30,
14:30, 15:00, 15:30, 16:30
Додаткова інформація
за телефоном:
+380 (44) 425-31-88
Переказ на рахунок БФ "Фонд сприяння діяльності літературно-меморіального музею М. Булгакова в місті Києві" є благодійним внеском та не повертається платникові.
Кожен внесок — допомога у реалізації проєктів, спрямованих на розвиток культурного середовища Києва (орієнтовна сума сбору — 100 000 тис. грн). Ми віримо, що музей — це хаб, де має бути комфортно кожному, тому й далі плекатимемо традиції Дому: музичні вечори, тематичні виставки, ексклюзивні формати екскурсій, чаювання на веранді, тощо.
Дякуємо за підтримку!
Музей
Публікації
#Булгаков_мовами_світу. Про польські переклади творів М. Булгакова.
26.01.2023
Ольга Ковальчук
Перша іноземна мова, якою був перекладений М. Булгаков, є польська. Спочатку з’явились два переклади повісті «Фатальні яйця» - Аліції Стерн (1926) та Едмунда Єзерського (1928), а також «Дияволіади». 1928 року було здійснено і перший переклад «Білої гвардії», виданий Видавництвом Грошевої бібліотеки Станіслава Цукровського.
#Булгаков_мовами_світу. Про українські переклади творів М. Булгакова.
18.01.2023
Ольга Ковальчук
Перші дві частини роману «Біла гвардія» були надруковані у часописі «Россия» 1925 року, а вже у вересні 1926 року газета «Киевский пролетарий» сповіщає, що театр Імені І. Франка починає роботу над виставою «Біла гвардія», переклад на українську — Я. Савченка. Але вистава не була здійснена, переклад втрачений, а перекладач Яків Савченко репресований.
Будинкова книга. Історія садиби Від і До.
13.12.2022
Валентина Дерід
Серед експонатів нашої виставки про історію садиби, де винаймала квартиру родина Булгакових, зберігається «Будинкова книга для прописки громадян, що проживають в будинку №13».
Малюнок дому №13 Ольги Яновської. Історія садиби. Від і До.
29.11.2022
Тетяна Рогозовська
На виставці ІСТОРІЯ САДИБИ. ВІД І ДО. на другому поверсі, у їдальні бачимо малюнок дому №13 виконаний кольоровими олівцями у 1973 році. Роздивитись цей факт можна лише зблизька, адже з відстані, здається, що то акварель.
Фрагменти шпалер. Історія садиби. Від і До.
22.11.2022
Марина Сиченко
У колекції нашого музею зберігаються фрагменти шпалер, які в 1990-1991 роках було знято зі стін останнім шаром після багатьох інших нашарувань під час ремонтно-реставраційних робіт у будинку №13 на Андріївському Узвозі. Їхнє датування — 1890ті — 1910ті роки, коли у мистецтві й у предметах побуту панував стиль модерн (залежно від географічної локації відомий також як ар-нуво або сецесія). Опис віднайдених фрагментів знаходимо у статтях надзвичайно важливих для музею людей, чия праця забезпечила збереження експонату №1 — самої будівлі музею.
Ісер Йосипович Куперман. Історія садиби. Від і До.
14.11.2022
Тетяна Рогозовська
«Андріївський узвіз, де розташована садиба №13, з 1928 року мав іншу назву — вулиця Георгія Лівера (на ім’я київського революціонера-більшовика), з 1931-го року — узвіз Лівера, а в 1944-му році історичну назву було відновлено. Серед чисельних мешканців, що мали «прописку» у ті часи у садибі №13, був і майбутній семиразовий чемпіон світу з міжнародних шашок Ісер Йосипович Куперман.